Про методичні посиденьки на кафедрі суспільствознавчої освіти

Працівники кафедри смакували цукерки із коучинговими запитаннями, які підготувала доцент кафедри суспільствознавчої освіти Ліліана Кудрик. Ці запитання - з гумором та інтригою - сприяли саморозкриттю і кращому пізнанню колегами самих себе і одне одного через невимушену бесіду.  Кафедрали міркували, зокрема, над таким (пропонуємо і Вам, читачам цього допису, замислитися і дати собі чесні відповіді): Чи знайшли Ви свою «споріднену працю»? Чи практикуєте «педагогіку серця» Г.Сковороди у нашій роботі з учителями на курсах підвищення кваліфікації? Чи виконали настанову Г.Сковороди: «Пізнай себе»? Чи вдається Вам здійснювати самовиховання  на засадах «природовідповідності»? Чи імпонує Вам філософія щастя Г.Сковороди? Чи щаслива Ви людина? Якій «натурі» – видимій чи невидимій – віддаєте перевагу? Чи погоджуєтеся зі словами  Г.Сковороди про те, що «думка – голова всього»? Чи вдається Вам керувати своїми думками? Чи погоджуєтеся із застереженням Г.Сковороди: «Не шукай щастя за морем»? Сковорода сказав: «Світ ловив мене, але не впіймав». На скільки % Ви вловилися в тенета світу? Сковорода вважав, що вдячність – ознака благородного, «царського» серця. За що Ви особисто вдячні Г.Сковороді? Філософ і педагог стверджував, що «вічна мука є не що інше, як самому себе осуджувати». Чи любите і приймаєте Ви самого себе?.. Також працівники кафедри розповідали, який вислів (вірш, ідею, факт біографії…) Г.Сковороди вони відкрили для себе по-новому у 2022 році. Бесіда здружила колектив кафедри, сприяла розкриттю творчих здібностей і розвитку нестандартного мислення, збагатила новими знаннями про українського мудреця та його вчення.

Сохань Галина в інтерактивній формі провела з учасниками посиденьок дидактичну гру, під час якої кафедрали дізналися про астероїд «Сковорода» (2431 Skovoroda), який знаходиться між орбітами Марса і Юпітера. Окремо пригадали, на яких грошових одиницях зображений Григорій Сковорода, до речі, і це не лише 500-гривнева купюра, а ще обговорили марки із зображенням українського філософа, торби, які носив Сковорода, дуб, під яким розмірковував філософ,  смакові вподобання, систему оцінювання і два ціпки із зображенням крота і руки, яка благословляє, - одним словом, суцільна таємниця про такого собі неформала епохи Бароко, любителя мандрів, а водночас і філософського генія українського народу. Кафедрали цитували вірші класиків, у яких згадується український філософ, розмірковували про формат Сковородиних торб, пригадували про цікаві факти із особистого життя Григорія Сковороди. Ну а також вони міркували про те, як Сковорода міг би мандрувати зараз, у ХХІ ст.,  і хто вже встиг Сковородині мандри частково зреалізувати.

Якщо коротко, Сковородині посиденьки вдалися. Кожен взяв зі собою багато добрих емоцій, чимало ідей і цікавих фактів. Далі буде. І це будуть нові посиденьки. І нова тема. Запрошуємо.