Цикл семінарів для вчителів біології

Обласний постійнодіючий семінар для учителів біології «Наукова освіта як основа формування інноваційної компетентності та наукового мислення» – це тісна співпраця науковців  та учителів біології, мета яких є популяризація біологічних наук: наукових методів, відкриттів, важливих досліджень українських вчених. Протягом місяця на платформі Zoom відбулись наукові зустрічі з учасниками семінару. Організаторкою та модераторкою  заходу була Марія Лазорко, викладачка  кафедри природничо-математичної освіти КЗ ЛОР «Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти». Спікерами наукових семінарів були науковиці, біологині Гнатуш Світлана, завідувачка кафедри мікробіології Львівського національного університету  імені Івана Франка, кандидат біологічних наук, професор та Анастасія Одінцова, кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки Львівського національного університету  імені Івана Франка.

Теми наукових семінарів: «Прокаріотичні організми: археї та бактерії»,  «Сучасні погляди на систему еукаріотичних організмів». 

На семінарах було обговорено: а) археї та бактерії, особливості їхньої організації та функціонування; б) наукові відкриття та мікробіологічні дослідження; в) системи класифікації та періоди  їх розвитку; 4) сучасні підходи до біосистематики; 5) домени та субдомени в сучасній біологічній систематиці. Ці теми вивчають у 9-10 класах. 

Світлана Гнатуш охарактеризувала особливості будови прокаріотичних організмів, геном бактерій, внутрішньоплазматичні структури, функціонування Архей та Бактерій, критерії відрізняються домени Археї, Бактерії та Еукаріоти. Фахівчиня у галузі мікробіології окреслила «соціальну» поведінку бактерій (своєрідну «комунікацію»), утворення біоплівок, як приклад складної соціальної поведінки бактерій. Науковиця зазначила, що відомі  бактерії паразити, що цих бактерій можна використовувати для боротьби зі збудниками епідемічних захворювань. Особливу увагу професорка приділила українським ученим, які жили і працювали у Львові, зокрема: П. Кучера, Ф. Камєньський, С. Кшеменєвський, Г. Кшеменєвська, Р. Вайгль, Г. Мосінг. Світлана Гнатуш відзначила людину століття, послідовника Вайгля, о. Г. Мосінга – відомого мікробіолога, епідеміолога,  священника. Зазначила, що про нього знято документальний фільм «Священник Генріх Мосінг. Місія…», прем’єрний показ якого відбувся 12 жовтня 2021 року у Науково-дослідному інституті епідеміології та гігієни ЛНМУ імені Данила Галицького.

Анастасія Одінцова  охарактеризувала сучасні підходи до біосистематики, висвітлила такі питання, як біосистематика XXI століття та сучасна систематика еукаріотів.  Вона вказала етапи та історичні кроки  систематики, відзначила вчених, які зробили  вагомі внески у науку. Викладачка указала на відмінності еволюційної систематики та філогенетичної, розмежувала поняття філогенетичні дерева та кладограми. Особливу увагу вона приділила кладистиці (філогенетичній систематиці)  та кладограмам – математичним алгоритмам. Науковиця наголосила на революції в методиці досліджень, появу нових джерел інформації (секвенування ДНК, СЕМ, молекулярно-генетичні, математичні методи).

Лазорко Марія охарактеризувала домени та субдомени у сучасній систематиці. Ця тема є доволі складною. Вона включає нові терміни та дослідження, підходи та принципи.

Олена Батіг, учителька Поторицької ЗШ І-ІІІ ступенів Сокальської територіальної громади, підкреслила актуальність вивчення цієї теми, зауваживши, що «революційні зміни, які відбулись в біології протягом останніх десятиліть, залишились поза увагою школи. Біологія стає дедалі складнішою і вимогливішою наукою, кількість наукової інформації лавиноподібно збільшується, а час, відведений на навчання – ні. Тому важливо про це говорити, вдосконалювати та вміло доносити учням».

Під час роботи семінару педагоги разом із спікерами обговорювали, аналізували виклад цих тем у підручниках з біології для 9-10 класів.  У процесі обговорення біологи поділилися труднощами, що виникають   під час вивчення учнями цієї теми, складність термінів, принципів систематики. Учасники спільно шукали шляхи ефективного вивчення цього матеріалу.

На завершення педагоги подякували організатору та спікерам за продуману програму заходу, за цікавий та поглиблений виклад теми, інформативний та науково доступний. У рамках наукової освіти навчаємо логічно та структурно мислити, аналізувати інформацію, пояснювати явища, робити певні передбачення та висновки. Популяризуючи сучасні наукові знання, відкриття вчених, ми формуємо наукове розуміння природи.