Про актуальність педагогічних ідей Григорія Сковороди в умовах сьогодення. Продовження

    03.06.2022

    На семінарі розглянули тему «Григорій Сковорода – філософський геній українського народу», на якому особливу увагу приділили єдності життя і вчення Г.Сковороди, подробицям його біографії. Семінар провела Ліліанна Кудрик, доцент кафедри суспільствознавчої освіти, кандидат філософських наук. Результатом роботи семінару стала колективна оповідь-бувальщина з елементами роздумів про життєвий шлях українського генія:

    «У давні часи в козацькій родині з’явилася на світ дитина, яка прославила Україну. Батьки дали їй ім’я Григорій, що в перекладі означає «не спати, бути бадьорим». І він став будителем світу, який спав…

    З дитинства Григорій показав себе дуже здібним хлопчиком.  У юному віці він покинув рідне село і з торбиною за плечима пішов у широкий світ. Вирушив до Києва і вступив до найпрестижнішого та найбільшого університету тогочасної Східної Європи – Києво-Могилянської академії. Там він став одним з найкращих учнів, правда, навчався довго, з перервами, і закінчив цей відомий європейський заклад у 30-річному віці.

    Одного разу до нього обізвалося високе людське почуття кохання, яке підвело його під церковний вінець. Проте Григорій утік з-під вінця, переосмисливши свої пріоритети у житті.

    Життя кинуло його до Петербурга, де талановитий юнак співав у придворній капелі, прославився грою на скрипці. Добре грав також на бандурі та інших інструментах, мав хист композитора, писав вірші, - був надзвичайно обдарованим. Проте світське життя його не цікавило, не любив чинопоклонства, хитрістю покинув Петербург.

    Він володів декількома мовами, побував у Німеччині, Угорщині, Словаччині, Австрії, цікавився життям цих держав, працював у бібліотеках. Але його манила рідна земля – Україна. Повернувся у своє село, але батьківська хата зустріла пусткою, батьків уже не було в живих. І відтоді Сковорода мандрує по Україні, впевнений, що завжди знайде кусень хліба собі на прожиття, якщо буде нести у світ те світле, що є у його серці. Як духовний пілігрим, не прив’язаний ні до кого і ні до чого, у пошуках себе і сенсу свого життя, свободи і Царства Божого у власному серці.

    Сковорода народився під чарівною зіркою. І людям, які люблять свободу, шукають себе, осяває шлях зірка Г.Сковороди. Проте у кожного з нас своя зірка, свій магніт серця, своя висота… І духовні Атланти, такі як Г.Сковорода, допомагають нам зрештою прийти до самих себе.

    Наскільки треба бути сильним, відданим собі, щоб діяти у цьому світі так, як підказує душа. Сковорода не хотів бути ні від кого залежним, ні на що не проміняв свободу, не вловився у пастки світу.

    Воля – найцінніше для кожної особистості і народу. Тільки вільний може розвиватися. Вільна особистість може принести більше користі своєму народові, державі. І сьогодні за свободу, за саме право на вільне життя ми платимо величезну ціну. Ми хочемо, як заповідав Г.Сковорода, «не шукати щастя за морем», а бути щасливими на рідній землі».

    Під час семінару розглянули головні положення філософії Григорія Сковороди: вчення про дві натури і три світи, концепцію спорідненої («сродної») праці, принцип «нерівної рівності». Заглибилися у Біблію, як світ духовної реальності у творчості  «любителя священної Біблії Григорія Варсави Сковороди». Під час роботи в групах проаналізували твір «Вхідні двері до християнського доброчестя», його структуру і зміст, образи, символи.

    Власне бачення ідей Г.Сковороди і їхнє значення для сьогодення презентували Мирослава Костирка, Леся Сухоняєва, Ярослав Циб, Олександра Гурин, Галина Курій, Надія Дзерин, Володимир Юрчишин, Марія Мартинюк, Василь Кіхтан, Наталія Проць, Ірина Хома.

    Обговорили завдання на літо щодо вивчення творчої спадщини Г.Сковороди. Олександра Гурин запропонувала дати дітям завдання вибрати афоризм Г.Сковороди, який стане для них провідним гаслом літа, спонукатиме ставати кращими. Леся Сухоняєва виступила з пропозицією популяризувати вислови Г. Сковороди через саморобні постери і сторінки в Instagram. Кіхтан Василь констатував, що «пройшло вже 300 років, і ми згадуємо Сковороду як великого Вчителя. І нам треба вчитися весь час у нашого великого генія». Ярослав Циб на занятті ще раз переконався і переконав учасників семінару, що Сковорода – людина, яка надихає гідно прожити життя, яке дароване нам Господом, і закликав педагогів бути добрими учнями нашого філософа, адже «гідну особистість може виховати тільки людина, яка вчить так, як сама живе».

    Натхненні семінаром педагоги провели заходи із учнями, зокрема: Галина Курій провела зі здобувачами освіти ЗЗСОІ-ІІ ст.села Торчиновичі брейн-ринг "СКОВОРОДА-ЗОО.Чи знаєте ви крилаті вислови (афоризми) Г.Сковороди? Поясніть їх значення», який можна переглянути за покликанням: http://surl.li/cdqbx .