Пошук по сайту

Новини
    10.06.2019

    7-9 червня відбувся П'ятий Львівський фестиваль гуманної педагогіки «З Україною в серці». Сотні освітян з усієї України протягом трьох днів осмислювали поняття патріотизму на засадах духовного гуманізму кожної людини. Чотири панельних дискусії, екскурсії по музеях і святих місцях Львівщини, відвідування театрів, філармонії й органного залу, пленарні доповіді науковців і практиків культурно-освітньої сфери й 14  майстер-класів від освітян з різних куточків нашої країни – вся програма заходу була спрямована на те, щоб зарядитися настроєм оптимізму стосовно майбутнього нашої держави, набратися сил і натхнення для власної ратної праці над її розбудовою. Ратної, бо це праця передусім над власним духовно-моральним самовдосконаленням, це боротьба з нижчими проявами власної натури. Ніякі методики, жодні прийоми й засоби не спрацюють, якщо сам учитель не буде носієм тих високих якостей, які він намагається розвинути в учнів, ніякий учитель не справиться із цим надзавданням, якщо все суспільство не стане на шлях духовно-морального оздоровлення. Ці три дні, коли тісно в одному колі спільно, не соромлячись сліз,  проживали емоції чи то від виступу вчительки Лідії Ільків, яка залишила вчителювання й пішла на Майдан, а далі   добровольцем в медичний батальйон, чи то від члена правління ГО «Бахмут український» Світлани Кравченко, яка поділилась спогадами, як воно було там – коли місто стало перехідним від нас до рашистів, а потім – знову до нас, як воно було – організувати й здійснити допомогу нашим хлопцям, які в ті перші страшні чорні дні й години не мали   матеріального забезпечення від держави,  ввійшли в історію життя учасників фестивалю. Пані Світлана   створила колекцію українського строю  Донецького краю, яку   продемонстрували учасники війни й члени їх родин. Старовинний одяг, виготовлений із конопель та кропиви, їй надсилали й передавали навіть із окупованих територій. Скільки ж там нашого люду чекає на визволення!..   Вікторія Бак, вчителька з Бахмуту щиро поділилась власними переживаннями: як воно там бути патріотом, жити на межі світів – українського й ворожого і залишатись Людиною й Українкою…

    Кожному доповідачу й ведучим майстер-класів можна присвятити окремий допис – прекрасні люди, варті найгарніших слів!..

    СПІВучасть у проживанні високих почуттів гуртує й пояснює нам значно більше, ніж політичні гасла й заклики. Скільки разів велика актова зала Першого корпусу Львівської політехніки  в єдиному пориві підіймалась для бурхливих оплесків, виявляючи свою шану від почутого і побаченого. Ці сльози нам потрібні, як очищення від інформаційного бруду ЗМІ, як сердечного розуміння нашої спільності, як відкриття душі до любові і добра.  

    Ми – єдині, ми справимось,  у нас ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!