Запрошуємо на звіт творчої майстерні вчителів історії України «Розроблення і апробація навчально-методичного забезпечення курсу за вибором «Республіка Корея: історія дива на річці Хан» під керівництвом професора кафедри суспільствознавчої освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, доктора педагогічних наук, професора Костянтина Баханова.
Коли: 16 квітня 2024 року о 16:00 год.
У заході візьме участь директор Корейського освітнього центру в Україні п. Джон Чон Юн.
Учасники майстерні продемонструють широку палітру власних методичних знахідок:
- Наталя Діордієва (Запоріжжя) і Наталія Власова (Дніпро), працюючи над навчальними заняттями з теми 1 «Республіка Корея: країна і люди», обрали культурологічний підхід до її вивчення. Їхні уроки будуються навколо мультимедійної презентації з виходами за допомогою покликань і QR-кодів до Інтернету. Презентація, в цьому випадку, є універсальним засобом. Це й унаочнення матеріалу, і джерельна база, і навчальна інформація, й інструментарій для опрацювання джерел та творчих робіт: складання кросвордів, створення коміксів і мультфільмів, «експертна оцінка» зображень, зроблених штучним інтелектом тощо.
- Сергій Шмирко (Запоріжжя), розробляючи уроки з теми 2 «Боротьба за незалежність», спирався на націотворчий та антиімперіалістичний підходи. Організовуючи діяльність учнів під час навчального заняття, він більше схиляється до використання традиційних методів: чергування викладу вчителя із самостійною роботою учнів та застосування словесних і візуальних «конструкторів» (сенканів, хмаринок слів, кроссенсів тощо).
- Юрій Білай (Бердянськ) пропонує вивчати тему 3 «Корейська війна 1950-1953 рр.» засобами медіаосвіти шляхом організації групової дослідницької роботи учнів з медіаджерелами (промовами політичних діячів, газетними публікаціями, світлинами, плакатами, листівками тощо) і виконанням школярами творчих завдань із створення медіапродукту.
- Всеволод Сергієнко (Харківщина) при вивченні теми 4 «Економічне диво» за одне покоління» робить наголос на розвиток в учнів підприємницької компетентності і фінансової грамотності і будує процес навчання на поєднанні індивідуальної, парної і групової самостійної діяльності учнів з аналізу історичних джерел, використовуючи потужний арсенал методичних прийомів: «Читання в парах – узагальнення в парах», незакінчене речення, складання ментальних карт і графічних моделей, прийом «Гамбургеру», робота з інформаційними картками, заповнення аркушу уважного читача, Т-таблиці, «SWOT» аналіз, «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися», складання логічних пар і портретів підприємців, розробка власного бізнес-плану та інші.
- Інший варіантвикладання цієї теми презентує Олександра Заліпа (Луганщина). Вона є прихильницею комплексного підходу до добору змісту навчання, тому намагається в межах теми робити різні змістові наголоси: громадянський, культурологічний, аксіологічний, медіаосвітній. Як наслідок, в конспектах, розроблених нею навчальних занять, можна побачити велику гаму творчих і практичних завдань, нестандартних прийомів організації самостійної роботи учнів: створення подкасту політичного діяча, моделювання уявної ситуації, імпровізовані вибори, занурення у світлину, заповнення структурно-логічних схем, відкритий мікрофон, дискусія «Коло ідей», робота в малих групах з використанням онлайн сервісу My storybook (створення цифрових історій-оповідань за допомогою персонажів, картинок, тексту), візуалізація результатів роботи за допомогою інфографіки, яка створюється за допомогою графічного редактора Сanva, аналіз медійного фальсифікату, виготовлення тематичних плакатів, редагування текстів.
- Оксана Савко (Закарпаття) вважає, що головним наголосом при вивченні теми 5 «Шлях до демократії» має бути громадянський, а провідним підходом – текстоцентричний з використанням дотекстової, текстової та післятекстової стратегії розвитку критичного мислення. Тому у своїх розробках вона широко використовує засоби і прийоми громадянської освіти: оцінка історичних фактів з погляди реальних та імовірних загроз для демократії, складання графічного організатора у вигляді схеми, методи «Лінія цінностей» і «Твір-п’ятихвилинка», аналіз конфліктної ситуації з метою пошуку простору для діалогу, створення учнями запиту у GhatGPT з проблем навчальної теми, компаративний аналіз політичних моделей з використанням «Кіл Вена», оцінка історичної ситуації і дій влади щодо її розв’язання з погляду національного і міжнародного права, термінологічне дослідження, метод PRES, створення коміксів.
- Софія Тис (Львівщина) пропонує в процесі навчання цієї теми створювати рольові ігрові моменти: прес-конференція за результатами виконання випереджальних завдань, імпровізовані вибори до Комісії з боротьби з корупцією (після обговорення проблем у класі вчителька готує спільний узгоджений варіант звернення до уряду, дебати за сценарієм учнівських турнірів юних істориків (доповідач, опонент, рецензент)).
- Ольга Касатова (Луганщина) в своїх розробках навчальних занять теми 6 «Республіка Корея та Україна в глобалізованому світі» спирається на можливості інформаційних технологій та інтерактивних методів навчання, як-от: мозковий штурм, «Хмара слів», «Коло ідей», самооцінювання, вправа Learning Apps «Склади пазл», евристична бесіда, «Різнокольорова дискусія» за методом Едуарда де Боно, заповнення таблиці, рефлексія за допомогою «Дерева рішень», віртуальна подорож, захист проєктів, «Шкали емоцій», вікторина «Україна/Республіка Корея» (Kahoot), історичний батл, елементи SWOT-аналізу, пантбук.
- Марія Шпить (Львівщина) при організації вивчення цієї ж теми акцентує увагу на надання учням можливості створити і презентувати креативні продукти: міні-відеофільми присвячені певному аспекту теми, що вивчається, віртуальні екскурсії Сеулом тощо.
Реєстрація за покликанням: https://forms.gle/6NmCqno9rpJdHBYc6
