27-29 червня 2025 року у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відбулася Літня кореєзнавча школа — масштабна освітня подія, що об’єднала науковців, істориків, методистів та педагогів із різних куточків України. Учасниками школи стали учасники проєкту «Розуміння Кореї 2025» (23А005), переможці конкурсу на кращу розробку уроку з історії та культури Кореї, а також фіналісти Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2025» у номінації «Історія».
Ініціатором проведення і модератором Літньої кореєзнавчої школи був доктор педагогічних наук, професор кафедри суспільствознавчої освіти ЛОІППО Костянтин Баханов. На урочистому відкритті Літньої школи з вітальними словами виступили представниця Міністерства освіти і науки України Раїса Євтушенко, директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, голова оргкомітету конкурсу на кращу розробку уроку з історії Кореї Павло Хобзей, почесний голова Асоціації корейців України Кан Ден Сік та директор Корейського освітнього центру в Києві пан Джон Чон Юн. Вони наголосили на важливій співпраці України і Республіки Корея у сфері освіти, побажали успіхів педагогам у презентації їх методичних доробків, відзначили дипломами і грошовими винагородами переможців всеукраїнського конкурсу на кращу розробку навчального заняття з історії та культури Кореї, організованого кафедрою суспільствознавчої освіти ЛОІППО.
Протягом трьох днів учасники мали змогу прослухати змістовні лекції провідних науковців:
– Раїса Євтушенко окреслила місце історії Кореї в контексті реформування шкільної історичної освіти в Україні.
– Костянтин Баханов поділився ідеями впровадження компаративного підходу до вивчення історії Кореї в загальноосвітній школі, акцентував увагу дидактичних аспектах вивчення тем «Економічне диво» за одне покоління» та «Шлях до демократії».
– Світлана Баханова, кандидатка історичних наук, доцентка, методистка кафедри суспільствознавчої освіти ЛОІППО, презентувала можливості українських електронних освітніх ресурсів для викладання історії та культури Кореї.
– Вадим Рубель, доктор історичних наук, професор історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здійснив історичний екскурс від формування корейської державності до визвольної боротьби ХХ століття.
– Кан Ден Сік, доктор політичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, окреслив глобальні виклики об’єднання Кореї та її ролі у сучасному світі.
– Ірина Костюк, викладачка кафедри суспільствознавчої освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, розкрила тематику корейської культурної хвилі і цінностей сучасного світу.
Освітяни мали можливість отримати відповіді на поставлені питання, вести дискусії, висловлювати власні міркування, шукали шляхи вирішення актуальних проблем.
Особливе зацікавлення викликали презентації методичних доробок учителів-практиків, зокрема:
- Корея епохи Чосон – Наталя Діордієва, учителька ліцею №99 м. Запоріжжя.
- Герой Імджинської війни флотоводець Лі Сунсін – Олександр Мокрогуз, кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського.
- Корейська війна 1950–1953 рр.: сучасні інтерпретації та українські наголоси, Війна очима людини: візуальне та психологічне осмислення корейського конфлікту – Юрій Білай, кандидат історичних наук, учитель-методист Бердянської гімназії № 7 «Меотида» Бердянської міської ради Запорізької області.
- Корейська та російсько-українська війна: уроки спротиву, єдності та міжнародної солідарності – Михайло Завадка, учитель Середкевицького ЗЗСО І-ІІІ ст. Яворівської міської ради Львівської області.
- Південна Корея після війни: становлення незалежності та боротьба за свободу. Уроки для України» – Олександра Заліпа, учителька Гімназії № 3 м. Рубіжне Луганської області.
- Республіка Корея та КНДР: два шляхи розвитку суспільства на Корейському півострові – Всеволод Сергієнко, учитель КЗ «Безлюдівський юридичний ліцей імені І. Я. Підкопая Безлюдівської селищної ради».
- Панорама методичних ідей «Економічне диво за одне покоління» від переможців конкурсу «Учитель року-2025» в номінації «Історія»: Марини Мегельбей, учительки Великоновосілківського ЗЗСО І-ІІІ ст. № 2 Великоновосілківської селищної ради Донецької області, Оксани Кот, учительки Нововолинський ліцей № 8 Нововолинської міської ради Волинської області, Дарини Ольховецької, учительки Уманського ліцею № 2 Уманської міської ради Черкаської області, Володимира Половського, учителя Наукового ліцею ім. М. Сабата Івано-Франківської міської ради.
- З досвіду роботи: Ми солідарні! Ми будуємо майбутнє миру та процвітання!»: Сучасні точки дотику Республіки Кореї та України – Лілія Волянюк, учителька Борщівського ЗССО І-ІІІ ст. ім. Я.П. Горошка Кременецького району Тернопільської області.
- Культурні досягнення Кореї (за експонатами Korea Corner) – Наталія Власова, учителька Наукового ліцею міжнародних відносин ІІ-ІІІ ст.» Університету митної справи та фінансів м. Дніпро.
- Корейська хвиля – культурна глобалізація в дії – Оксана Савко, учителька Дубриницького ліцею Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.
- Танець як міст культурної дипломатії: порівняння «м’якої сили» України та Південної Кореї – Оксана Волос, керівник гуртка КЗПО «Центр творчості та спорту Баранинської сільської ради Закарпатської області.
- Веб-квест. Республіка Корея & Україна: паралелі та контрасти – Ольга Касатова, учителька Лисичанського Ліцею № 8 Сєвєродонецького району Луганської області.
Усі методичні матеріали літньої школи будуть опубліковані на сайті за цим покликанням: https://koreaed.org.ua/#
Літня кореєзнавча школа стала не лише інтелектуальним майданчиком для обміну ідеями, а й прикладом успішної міжкультурної комунікації та освітньої дипломатії. Педагоги не лише отримали нові знання, а й надихнулись на створення інноваційних практик, планування спільних проєктів і пошук нових форм міжпредметної інтеграції.
Відчуття професійної єдності, обмін досвідом та осмислення важливості вивчення історії — ось головні здобутки цього освітнього заходу. ЛОІППО висловлює щиру вдячність усім учасникам, спікерам і партнерам за активну участь, методичну ініціативність та підтримку розвитку нових освітніх горизонтів.
До нових зустрічей у просторі міжкультурного діалогу та педагогічного зростання!
