Літня кореєзнавча школа у Львові: освітні виклики і перспективи

27-29 червня 2025 року у Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відбулася Літня кореєзнавча школа — масштабна освітня подія, що об’єднала науковців, істориків, методистів та педагогів із різних куточків України. Учасниками школи стали учасники проєкту «Розуміння Кореї 2025» (23А005), переможці конкурсу на кращу розробку уроку з історії та культури Кореї, а також фіналісти Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2025» у номінації «Історія».

Ініціатором проведення і модератором Літньої кореєзнавчої школи був доктор педагогічних наук, професор кафедри суспільствознавчої освіти ЛОІППО Костянтин Баханов. На урочистому відкритті Літньої школи з вітальними словами виступили представниця Міністерства освіти і науки України Раїса Євтушенко, директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, голова оргкомітету конкурсу на кращу розробку уроку з історії Кореї Павло Хобзей, почесний голова Асоціації корейців України Кан Ден Сік та директор Корейського освітнього центру в Києві пан Джон Чон Юн. Вони наголосили на важливій співпраці України і Республіки Корея у сфері освіти, побажали успіхів педагогам у презентації їх методичних доробків, відзначили дипломами і грошовими винагородами переможців всеукраїнського конкурсу на кращу розробку навчального заняття з історії та культури Кореї, організованого кафедрою суспільствознавчої освіти ЛОІППО.

Протягом трьох днів учасники мали змогу прослухати змістовні лекції провідних науковців: 

Раїса Євтушенко окреслила місце історії Кореї в контексті реформування шкільної історичної освіти в Україні.

Костянтин Баханов поділився ідеями впровадження компаративного підходу до вивчення історії Кореї в загальноосвітній школі, акцентував увагу дидактичних аспектах вивчення тем «Економічне диво» за одне покоління» та «Шлях до демократії».

Світлана Баханова, кандидатка історичних наук,  доцентка, методистка кафедри суспільствознавчої освіти ЛОІППО, презентувала можливості українських електронних освітніх ресурсів для викладання історії та культури Кореї.

Вадим Рубель, доктор історичних наук, професор історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, здійснив історичний екскурс від формування корейської державності до визвольної боротьби ХХ століття.

– Кан Ден Сік, доктор політичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, окреслив глобальні виклики об’єднання Кореї та її ролі у сучасному світі.

– Ірина Костюк, викладачка кафедри суспільствознавчої освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, розкрила тематику корейської культурної хвилі і цінностей сучасного світу.

Освітяни мали можливість отримати відповіді на поставлені питання, вести дискусії, висловлювати власні міркування, шукали шляхи вирішення актуальних проблем.

Особливе зацікавлення викликали презентації методичних доробок учителів-практиків, зокрема:

  • Корея епохи Чосон – Наталя Діордієва, учителька ліцею №99 м. Запоріжжя.
  • Герой Імджинської війни флотоводець Лі Сунсін – Олександр Мокрогуз, кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського.
  • Корейська війна 1950–1953 рр.: сучасні інтерпретації та українські наголоси, Війна очима людини: візуальне та психологічне осмислення корейського конфлікту – Юрій Білай, кандидат історичних наук, учитель-методист Бердянської гімназії № 7 «Меотида» Бердянської міської ради Запорізької області.
  • Корейська та російсько-українська війна: уроки спротиву, єдності та міжнародної солідарності – Михайло Завадка, учитель Середкевицького ЗЗСО І-ІІІ ст. Яворівської міської ради Львівської області.
  • Південна Корея після війни: становлення незалежності та боротьба за свободу. Уроки для України» – Олександра Заліпа, учителька Гімназії № 3 м. Рубіжне Луганської області.
  • Республіка Корея та КНДР: два шляхи розвитку суспільства на Корейському півострові – Всеволод Сергієнко, учитель КЗ «Безлюдівський юридичний ліцей імені І. Я. Підкопая Безлюдівської селищної ради».
  • Панорама методичних ідей «Економічне диво за одне покоління» від переможців конкурсу «Учитель року-2025» в номінації «Історія»: Марини Мегельбей, учительки Великоновосілківського ЗЗСО І-ІІІ ст. № 2 Великоновосілківської селищної ради Донецької області, Оксани Кот, учительки Нововолинський ліцей № 8 Нововолинської міської ради Волинської області, Дарини Ольховецької, учительки Уманського ліцею № 2 Уманської міської ради Черкаської області, Володимира Половського, учителя Наукового ліцею ім. М. Сабата Івано-Франківської міської ради.
  • З досвіду роботи: Ми солідарні! Ми будуємо майбутнє миру та процвітання!»: Сучасні точки дотику Республіки Кореї та України – Лілія Волянюк, учителька Борщівського ЗССО І-ІІІ ст. ім. Я.П. Горошка Кременецького району Тернопільської області.
  • Культурні досягнення Кореї  (за експонатами Korea Corner) – Наталія Власова, учителька Наукового ліцею міжнародних відносин ІІ-ІІІ ст.» Університету митної справи та фінансів м. Дніпро.
  • Корейська хвиля – культурна глобалізація в дії – Оксана Савко, учителька Дубриницького ліцею Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.
  • Танець як міст культурної дипломатії: порівняння «м’якої сили» України та Південної Кореї – Оксана Волос, керівник гуртка КЗПО «Центр творчості та спорту Баранинської сільської ради Закарпатської області.
  • Веб-квест. Республіка Корея & Україна: паралелі та контрасти – Ольга Касатова, учителька Лисичанського Ліцею № 8 Сєвєродонецького району Луганської області.

Усі методичні матеріали літньої школи будуть опубліковані на сайті за цим покликанням: https://koreaed.org.ua/#

Літня кореєзнавча школа стала не лише інтелектуальним майданчиком для обміну ідеями, а й прикладом успішної міжкультурної комунікації та освітньої дипломатії. Педагоги не лише отримали нові знання, а й надихнулись на створення інноваційних практик, планування спільних проєктів і пошук нових форм міжпредметної інтеграції.

Відчуття професійної єдності, обмін досвідом та осмислення важливості вивчення історії — ось головні здобутки цього освітнього заходу. ЛОІППО висловлює щиру вдячність усім учасникам, спікерам і партнерам за активну участь, методичну ініціативність та підтримку розвитку нових освітніх горизонтів.

До нових зустрічей у просторі міжкультурного діалогу та педагогічного зростання!

Опубліковано
В категорії Новини
Партнери