Знайомтеся із роботою переможців обласного етапу XXІІ Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої!» на тему «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!» у номінації «Історія України і державотворення» Брошко Христини, учениці 8-Б класу Гімназії імені родини Луговських, Мацкевича Максима, учня 8-Б класу Гімназії імені родини Луговських. Керівник: Брошко Ольга Ігорівна, заступниця директора Гімназії імені родини Луговських, Лех Галина Йосипівна, завідувачка бібліотеки Гімназії імені родини Луговських.
ВСТУП
«Наш дух не вбити, волю не зламати,
за нами – діти й Україна-мати і з нами воля й правда вікова!»
Надія Гуменюк
14 квітня 2014 року – день, коли офіційно розпочалася антитерористична операції на Сході України. День, коли російські війська розпочали війну.
Війна… Страшне слово, скільки в ньому ненависті, злості, крові, розбитих сердець, скалічених доль, смертей, болю, а заразом – це відвага, мужність, героїзм. Війна…Справді, дуже страшне слово. Воно одне, просте, але стільки в ньому жорстокості та сліз… Сліз батьків, матерів, дітей, друзів, закоханих.
Війна після себе залишає зруйновані села та міста. Ця лиха сила приносить із собою багато горя та страждань. Вона робить дітей сиротами, жінок – вдовами, а декого – калікою на все життя. Війна розбиває сім’ї, розділяє закоханих, забирає синів у матерів, залишаючи їм віру і надію у те, що їх кровиночка вистоїть проти цієї страшної боротьби, що їх дитина повернеться додому живою, хай навіть скаліченою, але живою, аби ще раз побачити їх ясні очі, міцно обійняти і поцілувати, почути їх голос, а більше їм нічого і не треба. Скільки сліз тут, у тилу проливають матері, жінки, кохані дівчата за тими, хто мужньо захищає на Сході свою незалежність, хто проливає кров, прикриваючи своєю спиною фронтових друзів, тих, хто впевнено йде на ворога, тих, хто впевнено дивиться в очі смерті.
…
Прочитати текст повністю можна тут.
