2 травня 2025 року в межах магістральної (не)конференції EdCamp Stryi «Нова українська школа: педагогічні спільноти як рушії змін», що відбулася у Стрийській гімназії імені Василя Стасюка, співорганізатором якої був Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, з натхненною промовою виступив о. Андрій Зелінський — військовий капелан УГКЦ, політолог, письменник, викладач Українського католицького університету, співзасновник Української академії лідерства, голова наглядової ради Українського ветеранського фонду при Міністерстві у справах ветеранів.
Тема його виступу — «Освіта Дивосвіту: Основи онтології субʼєкності» — глибоко відгукнулася кожному присутньому. У центрі роздумів отця Андрія — не просто школа як інституція, а школа як простір формування зрілої особистості, здатної нести відповідальність за світ навколо себе.
Основна увага була приділена питанню колективної травми, яку переживає українське суспільство: її психологічним проявам, впливу на ставлення, сприйняття дійсності, і, головне, на здатність до активної діяльності. Важливим акцентом стала проблема дефіциту суб’єктності — індивідуальної та суспільної.
Андрій Зелінський описав сучасну українську ситуацію крізь три призми:
- Світ: зневіра в горизонтах майбутнього, домінування ідеологій над глибоким буттєвим осмисленням, метафізичні уявлення, що відривають нас від реальності;
- ЛЮДИ: брак довіри, слабкість інституцій, відчуження держави;
- Я: меншовартість, страх перед свободою, відсутність досвіду відповідальної дії.
На завершення виступу прозвучали слова, які стали справжнім моральним компасом для педагогів та громадських діячів: «Ви маєте бути господарем свого світу, своєї свободи. Для цього потрібно: засівати лани, будувати мости, запалювати зорі».
EdCamp Stryi 2025 засвідчив, що педагогіка в Україні — це не лише про знання, а передусім про цінності, спільноту і суб’єктність. Виступ отця Андрія Зелінського — щира розмова про глибоке і важливе, що надихає рухатися далі.
