21 березня 2025 року у Залі Юліана Захарієвича Національного університету «Львівська політехніка» у змішаному форматі відбувся Міжнародний симпозіум «Українська освіта за кордоном: місія та візія», участь у якому взяли працівники Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Захід організував Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» під патронатом Світової Координаційної Виховно-Освітньої Ради Світового конгресу Українців.
Мета симпозіуму: обговорити проблеми українознавчих суботніх та недільних шкіл Європи для збереження національної ідентичності великої кількості дітей і молоді, що були змушені виїхати з України у зв’язку із широкомасштабним вторгненням російського агресора і хто вирішив чи планує залишитися за кордоном.
На симпозіумі розглянули питання:
• Як не втратити контакт з Україною?
• Як допомогти українознавчим школам за кордоном?
• Як втримати українських дітей у полі глобальної української спільноти?
Учасників заходу привітали Роман Жила, виконавчий директор Світового конгресу Українців, та Юрій Бобало, в.о. ректора Національного університету «Львівська політехніка».
Науковці Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Оксана Галайчук, Оксана Горда, Назар Данчишин, Оксана Трумко представили результати дослідження «Українські суботні і недільні школи в Європі: відповіді на виклики війни», респондентами якого стали десятки педагогів українознавчих шкіл із Великої Британії, Іспанії, Німеччини, Польщі та Чехії – держав, які, згідно зі статистикою ООН, від початку повномасштабної війни РФ проти України прийняли найбільше українських воєнних мігрантів із дітьми.
Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки України, соціологиня, яка опікується українознавчими суботніми та недільними школами за кордоном і яка реалізує великі зміни у цій галузі, виступила із спеціальною доповіддю. Під час доповіді вона запропонувала кроки до подолання освітніх викликів для дітей за кордоном, зокрема: запропонувала рішення як зменшити подвійне навчальне навантаження дітей, вирішити проблеми обмеженого доступу до української освіти та мови за кордоном, різниці в освітніх системах та недостатню поінформованість бенефіціарів про можливості від Міністерства освіти і науки України.
У фокусі панельної дискусії «Українська освіта за кордоном: місія та візія» обговорили проблему освіти як форпосту збереження та зміцнення української національної тотожності серед дітей-українців закордоння, а отже – візія майбутнього для українського шкільництва за кордоном і роль держави Україна й українського суспільства в розвитку цього освітнього напрямку. У ній взяли участь Оксана Винницька-Юсипович, голова СКВОР (2008–2018); Почесна консулка Канади в Україні; Лариса Дідковська, професорка, ректорка Українського вільного університету, кандидатка психологічних наук; Маргарита Ситник, журналістка, комунікаційниця, співзасновниця громадської ініціативи «Голка», авторка проєкту «Мости України»; Ольга Шевчук-Клюжева, кандидатка філологічних наук, докторантка кафедри української мови Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка; Любов Любчик, голова Світової Виховно-Освітньої Ради Світового Конґресу Українців; Ірина Ключковська, директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою, почесна професорка Львівської політехніки; Олег Паска, директор департаменту освіти та науки Львівської обласної державної адміністрації.
Під час дискусії Олег Паска відзначив успіхи проєкту «Книгокрай», в якому брав участь Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Книгокрай – це онлайн-платформа, яка спонукає дітей читати художні тексти. Після прочитання твору треба виконати тестові завдання. За результатами прочитання текстів і виконання завдань, програма автоматично створює рейтинг читачів, що залежить від кількості прочитаних творів. Найактивніші читачі можуть отримати винагороди.
На заході обговорили актуальні питання функціонування української мови у світі, особливості деколонізаційних процесів в українській освіті за кордоном, а також запропонували ефективні механізми для запобігання асиміляції українців в еміграції, а отже збереження їхньої національної ідентичності.
