25 лютого 2026 року відбулася конференція для учасників освітнього процесу Львівщини на тему «Мислення свободи: неоромантизм і міфопоетика Лесі Українки», організована департаментом освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації. До участі долучилися освітяни області, науковці, студенти та представники громадськості.
З вітальним словом до учасників звернувся директор департаменту Олег Паска, наголосивши на актуальності осмислення духовної спадщини Лесі Українки для сучасної української освіти, формування громадянської свідомості та культури свободи.
Під час конференції учасники розглянули особливості термінології та світоглядних засад, притаманних творчості письменниці. Наголошувалося, що її життя і діяльність формувалися в осередку інтелектуального європейського простору, де вона не лише сприймала ідеї часу, а й творила власні концепції неоромантизму.
Ірина Трачук, студентка І курсу економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, представила доповідь «Міфологічні образи-персонажі світу природи: символіка та семантика (на матеріалі “Лісової пісні”)». У виступі вона підкреслила, що драма-феєрія поєднує реальний і фантастичний світи, а її тема розкриває взаємодію людини й природи: гармонію природного буття та дисгармонію соціуму. Доповідачка наголосила на ідеї утвердження краси вільнолюбного духу, кохання, мрії та гармонійного життя, а також на критиці матеріалізму й духовної обмеженості. Зазначалося, що у творі створено складну ієрархію міфічних істот — втілень сил природи, людських рис і філософських ідей.
Мирослава Іванишин, доцентка кафедри зарубіжної літератури та полоністики Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, у доповіді «Неоромантичні акценти мислення Лесі Українки» акцентувала, що письменниця була одним із засновників українського неоромантизму. Вона обґрунтовувала нове розуміння людини в системі суспільних взаємин і зв’язків зі світом, наголошуючи на внутрішній свободі митця. У листах до Івана Франка та полеміках із сучасниками поетеса підкреслювала, що творчість не може зводитися до побутових тем і повинна бути спрямована на духовні ідеали. Таким чином, через власну художню практику вона сформувала модель українського неоромантизму.
Ярина Сенчишин, старша викладачка кафедри гуманітарної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, представила тему «Леся Українка і Гуцульщина». Вона відзначила тісний зв’язок письменниці з Галичиною, де вона лікувалася, працювала, спілкувалася з інтелектуалами та митцями. Окрему увагу приділила історії портрета поетеси, створеного Іваном Трушем, що став предметом суперечки між художником і письменницею та був пов’язаний із постаттю графа Леона Пінінського. Зазначено також, що ще за життя авторки її твори надихали галицьких композиторів на створення музичних творів.
Учасники конференції підкреслили, що постать Лесі Українки є символом духовної сили, інтелектуальної свободи та культурної єдності українських земель. Її творчість і сьогодні залишається джерелом ідей, здатних формувати ціннісні орієнтири сучасного суспільства та освітнього простору.
Конференція стала важливою платформою для фахового діалогу, осмислення неоромантичної традиції української літератури та актуалізації гуманістичних ідей у вихованні молодого покоління.
