24 лютого — дата, яка назавжди залишиться в нашій пам’яті.
Чотири роки тому кожен із нас прокинувся в іншій реальності.
За цей час ми багато чого навчилися. Берегти близьких. Цінувати прості речі. Працювати, навіть коли непросто. Підтримувати одне одного — словом, присутністю, турботою.
Для освітян ці роки стали періодом великої відповідальності. Поруч із дітьми — у класах, в укриттях, в онлайн-просторі — ми намагалися зберігати спокій і стабільність. Давати знання, але передусім — відчуття безпеки й довіри. Бо школа — це не лише про навчання. Це про людяність і турботу.
Особливою вдячністю сьогодні згадуємо воїнів, які стали на захист України. Серед них — і наші колеги, педагоги, які залишили класи, учнівські зошити й шкільні коридори, щоб оберігати країну. Вони тримають стрій там, де найважче, щоб у школах звучали дитячі голоси, а уроки продовжувалися.
Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти протягом цих років залишається простором підтримки для педагогів Львівщини. Ми разом шукаємо рішення, навчаємося нового, ділимося досвідом і допомагаємо одне одному знаходити внутрішні ресурси.
Сьогодні — день тихої пам’яті та глибокої вдячності.
Ми пам’ятаємо тих, кого втратили.
Підтримуємо тих, хто служить.
І продовжуємо робити свою справу — відповідально й з любов’ю до дітей.
Разом.
