24 березня в онлайн-форматі відбулася робоча зустріч «ПІЗНАЄМО ПРИРОДУ» 2.0: творимо програму разом», організована спільно кафедрою природничих наук та кафедрою педагогіки.
Мета зустрічі – обговорення ключових змін у модельній навчальній програмі «Пізнаємо природу» (5-6 класи) та вироблення спільного алгоритму дій для ефективної допомоги вчителям природничої галузі на місцях.
Старша викладачка кафедри природничо-математичної освіти Марія Лазорко запросила на зустріч завідувачку кафедри педагогіки, кандидатку педагогічних наук, заслужену учительку України Дарію Біду.
Авторка нової модельної програми Дарія Біда представила своє бачення концептуальних змін до програми та об’єктивні чинники, які їх викликали, а саме:
- Необхідність подолання «розриву» між 4 та 5 класами, врахування змін до нового Державного стандарту початкової освіти, розвиток змістовних ліній програм 1-4 класу, поглиблення їх на новому рівні складності.
- Потреба змістити акцент на функціональну грамотність та зміну освітнього фокусу від «знаю» на «вмію». Тому оновлена програма має пропонувати більше живих кейсів і не перевантажувати учнів фактами.
- В останні роки відбувся технологічний стрибок, а STEM-інтеграції стали частиною нашого побуту. Тому у курс будуть інтегровані навчальні проєкти, які поєднують природничі науки з інженерією та технологіями. Такий підхід розвиває критичне мислення через спостереження та експеримент; аналіз патентів природи; використання STEM-технологій та моделювання.
- Необхідність враховувати психологічну адаптацію (постпандемійний та воєнний контекст, навчальні втрати). Учні 5-6 класів сьогодні мають інший когнітивний досвід – багато хто з них звик до дистанційного або змішаного навчання. Нові акценти – максимальна візуалізація, доповнення інтерактивними завданнями, дослідженнями, які можна виконати і в школі, і вдома з використанням найпростіших матеріалів, щоб підтримати мотивацію учнів в умовах обмеженого доступу до шкільних лабораторій.
- Особлива актуальність екологічного виховання – не лише розуміння взаємозв’язків у природі та бережне ставлення до неї, але й розуміння антропогенного впливу та формування екологічних звичок як частини повсякденного життя.
Думка практиків із громад є важливою для інституту. В обговоренні взяли участь консультанти та фахівці ЦПРПП, учителі природничих предметів, які викладають інтегрований курс «ПІЗНАЄМО ПРИРОДУ».
Детальний аналіз позитивних сторін модельної програми та окремих тем, які варто змінити у новій програмі, навела Оксана Шпак ( Бібрський опорний ліцей імені Уляни Кравченко). Вона зауважила, що загалом програма відповідає концепції НУШ, має дослідницьке спрямування і формує вміння працювати з інформацією; добре реалізована міжпредметна складова. Побажання – ефективніше реалізувати українознавчий аспект, посилити практичне спрямування і максимально наблизити завдання до практичного досвіду учнів. Свої міркування щодо модельної програми з досвіду роботи у 5-6 класах висловили Уляна Конанець (Яворівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів №2), Діана Бонішко (Новояворівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №2 Новояворівської міської ради), Володимир Іванець (Поршнянська філія – гімназія КЗССР «Ліцей імені Героя України Миколи Паньківа»), Ольга Лешко (Середня загальноосвітня школа №1 м.Трускавця). Володимир Іванець відзначив, що програма цікава і було б корисно працювати за нею.
Учасники вказували на розрив між термінологією у підручниках «ЯДС» (відсутністю такої) та «ПІЗНАЄМО ПРИРОДУ». Учні 4 класу не володіють базовим «науковим» апаратом, що гальмує вивчення природничих і гуманітарних наук у 5 класі, не достатньою підготовлені до роботи з інформацією, мають складність з розумінням текстів.
Реформа НУШ триває, і наша спільна мета – зробити природничу освіту ще більш практичною, гнучкою та адаптованою до сучасних викликів. Варто в майбутньому обговорити умови м’якого переходу учнів до базової школи, зокрема через універсальний дослідницький метод та формування наукової мови.
