5 лютого 2026 року під час міжрегіонального науково-практичного презентаційного марафону «STEM-практики. Досвід, що надихає» – «Освітянський експрес: Львів – Дніпро» особливу увагу учасників привернула доповідь Оксани Гладьо, методистки кабінету координації впровадження НУШ ЛОІППО, яка представила цілісну модель методичної підтримки викладання міжгалузевого інтегрованого курсу STEM у 5 класі.
У своєму виступі спікерка акцентувала на ключовому виклику сучасної освіти: світ змінюється швидше, ніж будь-коли, тому школа має формувати не просто обсяг знань, а здатність мислити гнучко, критично й творчо. Йдеться про підготовку учнів до реальності, у якій потрібно розв’язувати проблеми, що ще навіть не сформульовані.
STEM-освіта, за словами Оксани Гладьо, — це не набір окремих дисциплін, а філософія інтегрованого навчання, що моделює реальні підходи науки та інженерії. Розширення формату до STEAM підкреслює значення мистецтва як простору для креативності, адже інновації народжуються на перетині галузей.
Особливий акцент було зроблено на ролі вчителя. Саме педагог є «архітектором майбутнього» — тим, хто здатен перетворити складний науковий зміст на захопливий процес пізнання. У 5 класі, коли природна дитяча допитливість поєднується з переходом до складнішого матеріалу, надзвичайно важливо не злякати учнів, а «закохати» їх у дослідження, експеримент і проєктну діяльність.
Практичним результатом роботи під керівництвом Оксани Гладьо стало створення конкретних інструментів для педагогів області:
- календарно-тематичного планування «STEM. 5 клас (міжгалузевий інтегрований курс)»;
- розроблених критеріїв оцінювання результатів навчання;
- методичних матеріалів до окремих модулів курсу.
З огляду на те, що наказ МОН України від 02.08.2024 №1093 не містить окремих критеріїв оцінювання міжгалузевого інтегрованого курсу STEM, було ініційовано створення робочої групи. У результаті напрацьовано модель оцінювання за трьома групами результатів: дослідницько-аналітичною (математична та інформатична галузі), природничою (наукова грамотність) та проєктно-технологічною (створення й презентація продукту).
Окрема увага приділяється дизайну уроку STEM. Його структура передбачає дослідницьку діяльність, аналіз даних, практичне застосування знань, проєктний блок і рефлексію. Такий підхід дозволяє перетворити урок на простір активної діяльності, а не пасивного засвоєння інформації.
Важливо, що запропонована модель не ускладнює роботу вчителя, а навпаки — систематизує її. Готові плани, конспекти та методичні рекомендації звільняють час для творчості та індивідуальної роботи з учнями.
Представлений досвід засвідчує: ефективне впровадження STEM-освіти можливе за умови системної методичної підтримки, професійної співпраці та інвестицій у розвиток учителя як ключової постаті освітніх змін.
Презентація з матеріалами доступна за покликанням: https://docs.google.com/presentation/d/12hXKInbelYss6XNBRP-PxYEK3z_Zuz6c/edit?usp=sharing&ouid=100980445411719450646&rtpof=true&sd=true
