ЛОІППО об’єднує вчителів біології навколо дослідницького навчання та сучасної науки

16 листопада 2026 року в молодіжному освітньому просторі Львів Open Lab відбулося чергове засідання постійно діючого семінару для вчителів біології за програмою «Формування наукового мислення учнів на уроках біології».

Тема зустрічі — «Досліджуй, щоб розуміти. Мисли, щоб змінювати!» — об’єднала педагогів навколо ідеї розвитку дослідницької діяльності учнів, інтеграції наукових знань у шкільну освіту та пошуку дієвих практик формування наукової грамотності.

Кураторка семінару, ідейниця професійних зустрічей Марія Лазорко, старша викладачка кафедри природничо-математичної освіти ЛОІППО, спрямувала роботу учасників на осмислення взаємодії у трикутнику «вчитель — учень — науковець». За допомогою інтерактивних вправ, командної роботи та творчих завдань педагоги шукали нові способи залучення школярів до науки: від мінілабораторій та інженерних викликів до екологічних і STEAM-проєктів.

Важливою складовою зустрічі стала розмова про те, як перетворити урок біології на простір самостійного пізнання, експериментування та відкриттів. Адже дослідницька діяльність допомагає учням не лише засвоювати навчальний матеріал, а й ставити запитання, критично оцінювати інформацію, перевіряти гіпотези та знаходити обґрунтовані відповіді.

Особливу увагу учасники приділили сучасним науковим дослідженням. Запрошена гостя Олена Стасик, кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри генетики та біотехнології Львівського національного університету імені Івана Франка, старша наукова співробітниця Колекції культур мікроорганізмів — продуцентів антибіотиків, ознайомила педагогів зі світом епігенетики.

Під час наукової частини учасники з’ясували, як чинники середовища та спосіб життя впливають на активність генів, обговорили епігенетичні зміни, їхній зв’язок зі стресом, розвитком, старінням і захворюваннями. На основі практичних кейсів учителі вчилися розрізняти наукові факти, інтерпретації та припущення, аналізувати дослідницькі ситуації, визначати роль контрольних груп і аргументувати власні висновки. Олена Стасик також запропонувала комплекс лабораторних досліджень з епігенетики, які можна адаптувати для учнів 9 класу.

Практичним продовженням наукової тематики стала презентація педагогічного досвіду вчителів Львівщини.

Мар’яна Барчук, учителька біології Сокальської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 4, представила досвід формування наукового мислення через дослідницьку діяльність на уроках і в позаурочний час. У центрі її виступу — використання місцевих природних об’єктів як доступної лабораторії для учнів. Зокрема, педагогиня розповіла про дослідження басейну річки Західний Буг, моніторинг якості води, виявлення мікропластику, біоремедіацію ґрунтів, проєкт «Річки без ліків» та участь школярів в екологічних ініціативах.

Галина Рупа, учителька біології Сокальської гімназії № 5, поділилася практиками впровадження STEM-проєктів, які допомагають поєднувати теоретичні знання з реальними дослідженнями. Серед представлених учнівських напрацювань — «Розумний флораріум», «Біоніка: підказано природою», «Мікрогрін на підвіконні», «Математика здорового харчування», 3D-моделі клітини та ДНК, «Екоаудит шкільного подвір’я», «Біопластик із крохмалю» та інші проєкти.

Оксана Шило, учителька Верхньосиньовидненського ЗЗСО І–ІІІ ступенів імені Петра Яцика Сколівської міської ради, акцентувала на значенні практичних лабораторних досліджень у вивченні біології. На прикладі роботи з мікропрепаратами учнівства вона продемонструвала, як дослідження стадій мітозу за допомогою мікроскопа розвиває навички спостереження, порівняння та самостійного формулювання висновків.

Володимир Іванець, учитель Поршнянської філії-гімназії комунального закладу Солонківської сільської ради «Ліцей імені Героя України Миколи Паньківа», представив шкільні досліди, які дають змогу зробити навчання біології практикоорієнтованим. Зокрема, йшлося про виділення ДНК із рослинних об’єктів, вивчення стадій мітозу на препараті корінця цибулі, використання віртуальної мікроскопії та аналіз каріотипу людини.

Зустріч стала простором професійного обміну, наукового діалогу та пошуку нових методичних рішень. Представлені практики засвідчили, що дослідницьке навчання може виходити далеко за межі підручника й лабораторного кабінету, залучаючи учнів до вивчення навколишнього світу та розв’язання актуальних проблем громади.

Опубліковано
В категорії Новини
Партнери