Чим великі наші Великі?!.
У кожного буде своя думка.
Хтось, може, їх і великими не назве… Тільки вони від того бути Великими не перестануть. Великими, бо мали той проникливий погляд, яким здатні були осягнуті майбутнє, тобто наше сьогодення з усіма його викликами, бідами і досягненнями. Бо служать донині прикладом свого Учительства. Бо за власним вибором пройшли тернистими шляхами своєї долі, а інші в той самий час ловили державні преференції, відзнаки чи нагороди, не завдаючи собі праці мати власні принципи і бачення, просто обслуговуючи запити злочинної для розвитку свідомості рідного народу системи. Бо обрали той свій шлях першопроходця не для того, аби купатись в матеріальних розкошах життя, а для того, щоб посіяти те, плодів чого самим навіть не скуштувати. Бо бажали залишити по собі не золоті унітази, за володіння якими будуть судитися спадкоємці, а школи, духовну і наукову спадщину.
Великий просвітитель педагогіки як мистецтва К.Д Ушинський в студентські роки сформулював і записав у щоденнику своє життєве покликання: «Готувати уми! Розсівати ідеї! Ось наше призначення. Ми живемо не в ті роки, щоб могли діяти самі. Відкинемо егоїзм, будемо трудитися для потомства…
Зробити якнайбільше користі моїй батьківщині – ось єдина мета мого життя і до неї якраз я повинен спрямувати всі свої здібності».
Про його вірність покликанню, прозорливість педагогічних поглядів, актуальність їх для нашого сьогодення розмірковували на вебінарі «Актуальність творчої спадщини К.Д.Ушинського для сьогодення української освіти»,який 11 квітня 2024 р. провела кандидатка історичних наук, доцентка кафедри педагогіки КЗ ЛОР ЛОІППО Валентина Матяшук.
Вебінар можна переглянути за покликанням: https://www.youtube.com/watch?v=–7RzF99hkI.
Валентина Матяшук, доцентка кафедри педагогіки КЗ ЛОР ЛОІППО,
кандидатка історичних наук
