У Ботанічному саду Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося засідання творчої групи учителів біології — професійний консиліум педагогів у природному середовищі, присвячений пошуку сучасних підходів до викладання природничих дисциплін та розвитку дослідницької культури учнівства.
Організаторкою зустрічі та ідейницею заходу стала Марія Лазорко, старша викладачка кафедри природничо-математичної освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Лейтмотивом зустрічі стали слова: «Досліджуємо природу — навчаємось у довкіллі».
Ключова ідея засідання — осмислення ботанічного саду як живої лабораторії, у якій природа стає джерелом дослідження, відкриттів і формування екологічного мислення учнів. Саме такі освітні простори дозволяють реалізовувати діяльнісний підхід та створюють умови для формування природничих, екологічних і дослідницьких компетентностей.
На початку зустрічі Марія Лазорко привітала учасників, створила відкриту та мотивувальну атмосферу за допомогою вправ-криголамів, творчих біологічних побажань і передбачень, окреслила мету та завдання професійного діалогу. Викладачка наголосила: справжнє пізнання природи починається там, де учень стає дослідником.
Екскурсійну частину провела Марія Надрага — заступниця завідувача відділу природної трав’яної флори Ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка. Учасники ознайомилися зі структурою ботанічного саду як навчальної, науково-дослідної та природоохоронної установи, дізналися більше про відділи дендрології, природної трав’янистої флори, культурної флори й озеленення, тропічної та субтропічної флори.
Педагоги мали можливість побачити унікальні колекції саговиків, пальм, антуріумів, сукулентів, плющів, рододендронів, хвойників, півників, лілійників, а також ознайомитися з колекціями рідкісних і зникаючих видів, ендеміків та реліктів. Особливе зацікавлення викликали вікові дерева саду — магнолія, тюльпанове дерево, перлинне дерево, церцис, перукове дерево, кедрові сосни, найстаріше дерево Львова — тис ягідний віком близько 300 років та секвоядендрон-велетень.
Учасники також відвідали експозиційну ділянку «Сонечко», де квіткові композиції висаджені у формі сонця та його променів. Особливе враження справила колекція рододендронів — одна з найбільших в Україні, а також квітучі бузки, іриси та півонії, які створили справжню палітру кольорів і ароматів.
У практичній частині Марія Лазорко представила педагогічні ідеї проведення уроків у ботанічному саду: уроки-милування, уроки-дослідження, наукову лабораторію поза межами класу, урок-вернісаж. Було акцентовано увагу на тому, що саме такі формати сприяють розвитку природничо-наукової компетентності, екологічної грамотності, критичного мислення, умінню досліджувати, комунікації та командної взаємодії.
Особливим елементом зустрічі стала рубрика «Біологія та поезія». На екологічній стежині учасники поєднували спостереження за природою з українською поезією про квіти та красу, визначали біологічні поняття, формулювали запитання. Марія Надрага прочитала власні поетичні твори про весну й квіти.
Під час професійного обговорення учасники творчої групи запропонували ідеї інтегрованих уроків та окреслили теми для роботи з учнями 7–9 класів: адаптації рослин, біорізноманіття, екологічні групи рослин, фотосинтез у природі, життєві форми рослин та інші.
Оксана Шпак, заступниця директора з навчально-виховної роботи Бібрського опорного ліцею імені Уляни Кравченко, звернула увагу на можливості створення у закладах освіти «зелених класів» просто неба та розвитку дослідницької діяльності учнів.
Юлія Шаловило, заступниця директора з навчально-виховної роботи Судововишнянського ліцею імені Тадея Дмитрасевича, наголосила, що ботанічний сад відкриває для школярів не лише красу рослин, а й стає простором пізнання історії, природи та власних відчуттів.
Віта Кравець, учителька Приватної школи «МрійДій», представила ідеї інтеграції біології, літератури, мистецтва та математики й запропонувала конструктор «зеленого уроку» для учнів 7 класу.
Оксана Бачало, учителька Яворівського ліцею ім. О. Маковея, підкреслила значення емоційного компонента таких занять — атмосфери захоплення, здивування та внутрішнього зв’язку з природою.
Лариса Мурин, учителька Яворівського ЗЗСО І – ІІІ ступенів №2, відзначила сенсорний аспект перебування у ботанічному саду, зокрема досвід взаємодії з природним середовищем через тактильне сприйняття.
Мар’яна Яріш, учителька Золочівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів №2 імені Маркіяна Шашкевича,запропонувала творчу рубрику «Фотоемоція», що допомагає учням осмислювати власні враження через фотографію та рефлексію.
Марія Фульмес, директорка Чолгинської гімназії Новояворівської міської ради, і Наталія Гладиш, вчителька Волицького ЗОШ І-ІІІ ст.,звернули увагу на особливу цінність пленерних уроків — ефект присутності «тут і зараз», живий контакт із природою через звуки, запахи та текстури, що посилює інтерес до дослідження та сприяє формуванню екологічної чутливості.
Підсумовуючи зустріч, учасники дійшли спільного висновку: ботанічний сад є не лише місцем споглядання краси, а потужним освітнім середовищем, де народжується дослідництво, формується екологічна культура та відкриваються нові можливості для сучасного уроку. Саме такі уроки-пленери допомагають учням не просто вивчати природу, а відчувати її, досліджувати й усвідомлювати власну відповідальність за її збереження.
