У Львівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відбулося засідання постійно діючого семінару учителів біології «Формування наукового мислення учнів на уроках біології».
Організаторкою та кураторкою семінару стала Марія Лазорко, старша викладачка кафедри природничо-математичної освіти ЛОІППО. Під час зустрічі учасників ознайомили з програмою семінару, його модулями та тематичними напрямами роботи.
Перший модуль був присвячений темі «Співпраця з науковцями як інструмент формування наукового мислення» та проходив під лейтмотивом вислову:
«Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися…» (Григорій Сковорода).
У центрі уваги були питання:
- форми співпраці педагогів і школярів із науковцями;
- організація діалогу з наукою;
- планування діяльності на уроках біології.
Марія Лазорко акцентувала, що сучасна біологічна освіта має виходити за межі засвоєння фактів і орієнтуватися на розуміння процесу наукового пізнання. Саме тому важливо формувати в учнів уміння ставити запитання, висувати гіпотези, проводити дослідження, аналізувати результати та робити обґрунтовані висновки.
Окрему увагу було приділено питанню взаємодії учнів із науковою спільнотою. Серед ключових ідей — розуміння того, що наука є живим процесом пошуку й відкриттів, роль наставництва у розвитку дослідницьких навичок та формування культури наукового мислення.
Учасники розглянули різні форми такої співпраці: гостьові лекції (онлайн та офлайн), спільні міні-дослідження, консультації для учнівських проєктів, віртуальні лабораторії та екскурсії, участь у STEM-днях, наукових пікніках, фестивалях і Днях науки.
Особливим елементом семінару стала зустріч зі спікером Ігорем Диким, учасником чотирьох антарктичних експедицій на українську антарктичну станцію Академік Вернадський та менеджером проєктів WWF Україна.
Науковець представив тему «Зміни клімату очима полярника на Антарктичній станції “Академік Вернадський”». У доступній і захопливій формі він пояснив значення станції для світової науки, зокрема для дослідження кліматичних змін, озонового шару та екологічних процесів. Учасники ознайомилися з прикладами реальних наукових відкриттів, історією української присутності в Антарктиді та результатами тривалого екологічного моніторингу.
Особливий інтерес викликали розповіді про танення льодовиків, зміни в екосистемах островів, міграції тварин, типи екологічних зв’язків, ланцюги живлення та інтегративну модель ценотичних взаємодій. Також ішлося про екологічну валентність видів, приклади екологічно пластичних організмів і вплив людини на прискорення кліматичних змін.
Зустріч пройшла у форматі відкритого діалогу: учасники активно ставили запитання, дискутували та обговорювали можливості інтеграції почутого у власну педагогічну практику.
Марія Лазорко окреслила теми уроків біології у 7-9 класах, під час яких можна використати отримані матеріали, а також запропонувала учасникам добірку криголамів, інтерактивних вправ і конструктор уроку із залученням науковця.
Учасники семінару відзначили практичну цінність такого формату роботи. Ярослав Мицак, учитель ОЗЗСО І–ІІІ ст. ім. О. М. Вербицького с. Стрілки, наголосив, що «спілкування школярів із науковцями дає можливість доторкнутися до живої науки, підсилює мотивацію до навчання та допомагає усвідомити роль науки у сучасному світі».
Людмила Левицька, учителька Залузької гімназії Яворівської міської ради та консультант, поділилася практичними підходами до організації таких уроків у закладах освіти територіальних громад та підкреслила значення рубрики «Діалог з наукою» як інструменту популяризації наукового пізнання.
Людмила Шляхта, учителька Самбірського ліцею ім. А. Чайковського, звернула увагу на питання, які найбільше цікавлять учнів під час вивчення екологічної тематики, а Галина Рупа, учителька Сокальської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №5, наголосила на важливості таких зустрічей для розвитку екологічної грамотності молоді.
Підсумовуючи роботу семінару, учасники відзначили, що інтерв’ю з науковцем стало не лише джерелом нових знань, а й прикладом успішного поєднання освіти й науки, методики та практичного досвіду. Такий формат професійної взаємодії відкриває нові можливості для формування в учнів дослідницьких умінь, екологічної свідомості та справжнього інтересу до науки.
